Скіли Claude: що це і як поставити перший

Скіл Claude — це папка з файлом SKILL.md усередині.

Особисті скіли лежать у %USERPROFILE%\.claude\skills на Windows і в ~/.claude/skills на macOS та Linux. Проєктні кладуть у .claude/skills у корені репозиторію. Після додавання скіла сесію треба перезапустити, інакше Claude нову папку не побачить.

Скіл — це папка з файлом SKILL.md, у якого зверху YAML-заголовок з полями name і description, а під ним звичайний текст інструкції. Особисті скіли живуть у %USERPROFILE%\.claude\skills (Windows) або ~/.claude/skills (macOS, Linux), проєктні лежать у .claude/skills поруч із кодом. Claude постійно бачить тільки name і description кожного скіла, а тіло файлу читає лише тоді, коли вирішив цей скіл застосувати. Головна умова: після створення чи будь-якої правки файлу перезапустіть сесію Claude Code.

Короткий словник

• Скіл — папка з інструкцією, яку Claude підключає сам, коли завдання підходить під її опис.
• SKILL.md — головний файл скіла: службовий заголовок зверху, текст інструкції нижче.
• YAML-фронтматер — кілька рядків «поле: значення» між двома лініями --- на самому початку файлу.
• Прогресивне розкриття — підхід, коли Claude спершу бачить короткий опис, а повний текст дочитує за потреби.
• MCP-сервер — окрема програма-посередник, через яку Claude дістає дані із зовнішніх систем.

Скіл Claude коротко: папка, файл SKILL.md і перезапуск сесії

Механіка проста. Ви створюєте папку з назвою скіла, кладете туди SKILL.md, перезапускаєте Claude Code, і скіл доступний. Ніякого реєстру чи менеджера пакетів немає: Claude просто сканує дві папки на старті сесії.

Різниця між особистим і проєктним скілом лише в тому, де ця папка лежить: у вашому домашньому каталозі або в репозиторії поруч із кодом.

перезапуск сесії потрібен і після створення скіла, і після кожної правки SKILL.md. Claude читає заголовки скілів один раз на старті й далі тримає їх у пам'яті сесії. Змінили опис — вийшли з Claude Code, зайшли знову.

Що таке скіл простими словами

Скіл — це записана інструкція, яку Claude підключає без вашої команди. Ви один раз описуєте, як робити певну роботу і яких помилок уникати. Далі, коли ви ставите задачу з цієї теми, Claude знаходить потрібний скіл за описом і читає інструкцію.

Якщо ви ще не пробували сам інструмент, спершу подивіться, що таке Claude Code простими словами — скіли без нього не мають сенсу.

Чим скіл зручніший за довгий промпт щоразу

Промпт живе в одному повідомленні. Скіл живе на диску.

Якщо ви щоразу вставляєте в чат один і той самий блок вимог (формат комітів, стиль SQL-запитів), цей блок уже проситься в скіл. Він не займає місця в сесії, поки не потрібен, і не зникає разом із закритим терміналом.

Що лежить усередині папки скіла

Мінімум — один файл SKILL.md. Далі обмеження тільки в здоровому глузді: поруч можуть лежати Python-скрипти, шаблони документів, довідкові .md з деталями, приклади вхідних даних. Claude відкриє їх лише тоді, коли інструкція в SKILL.md прямо на них зішлеться.

Назва папки стає ідентифікатором скіла, тому пишіть її малими латинськими літерами через дефіс: commit-style, excel-hygiene.

Як Claude вирішує підхопити скіл

Прогресивне розкриття: у пам'яті сесії живуть лише name і description

На старті Claude Code проходить обидві папки зі скілами, відкриває кожен SKILL.md і забирає з YAML-заголовка два поля: name і description. Тіло файлу він у цей момент не читає. Виходить короткий каталог назв і описів.

Далі ви пишете запит. Claude звіряє його з цим каталогом, і якщо опис одного зі скілів збігається із задачею, відкриває відповідний SKILL.md цілком та виконує написане.

Звідси головний висновок: тригером працює саме description. Тіло скіла може бути ідеальним, але поки опис не збігається з тим, як ви формулюєте задачі, файл ніхто не відкриє.

Чому скіли майже не з'їдають контекст

Десяток скілів додає до сесії десяток коротких рядків.

Повний текст потрапляє в сесію тільки для тих скілів, які справді спрацювали. Тому кількість скілів на диску впливає на сесію набагато менше, ніж довжина того скіла, який спрацював.

Анатомія SKILL.md

YAML-фронтматер і два обов'язкові поля

Файл починається з блоку між двома рядками ---. Це і є фронтматер, службовий заголовок у форматі YAML (текстовий формат «поле: значення»). Обов'язкових полів два: name і description.

---
name: commit-style
description: Формує повідомлення коміта у стилі Conventional Commits. Застосовувати, коли користувач просить написати коміт, оформити commit message або підготувати опис змін для git.
---

Під закривальними --- іде звичайний markdown: кроки, правила, приклади. Це та сама інструкція, яку Claude прочитає після спрацювання.

Опційні поля та обмеження доступних інструментів

Крім двох обов'язкових, у заголовку буває поле зі списком дозволених інструментів. Воно звужує те, що Claude може робити під час роботи скіла: наприклад, скіл для аналізу тексту можна обмежити читанням файлів, без права запускати команди в терміналі.

Для власного скіла на своїй машині поле можна не заповнювати; для командного репозиторію воно варте уваги.

Особисті чи проєктні скіли: дві різні папки.claude/skills

Хто бачить особистий скіл

Тільки ви й тільки на цій машині. Особиста папка лежить у домашньому каталозі користувача, у git не потрапляє, на інший ноутбук сама не переїде.

Це правильне місце для звичок: як ви любите оформлювати нотатки і в якому стилі просите пояснювати помилки.

Коли скіл має жити в корені репозиторію

Коли інструкція описує сам проєкт. Правила міграцій бази й схема іменування гілок стосуються кожного, хто працює з цим кодом, тому їм місце поруч із кодом.

Проєктний скіл вмикається автоматично, коли Claude Code запущено з кореня репозиторію. Новому розробнику налаштовувати нічого не треба: склонував і отримав.

Шляхи до папки скілів на Windows, macOS і Linux

Саме тут новачки на Windows застрягають найчастіше. Символ ~ у документації означає домашній каталог; у PowerShell він теж працює, але надійніше писати $env:USERPROFILE.

Створити особисту папку скілів на Windows:

mkdir "$env:USERPROFILE\.claude\skills"

На macOS і Linux:

mkdir -p ~/.claude/skills

Проєктна папка створюється так само, лише від кореня репозиторію: .claude/skills. Крапка на початку — просто частина імені папки; якщо провідник не дає її створити, зробіть це командою вище. А якщо самого Claude Code ще немає, почніть з гайда про встановлення Claude Code на Windows.

Ставимо перший скіл за десять хвилин

Крок за кроком: створити папку, написати SKILL.md, перезапустити сесію

Найчастіша помилка новачка — покласти SKILL.md напряму в skills. Так не працює. Кожен скіл потребує власної підпапки, і вже в ній лежить файл.

mkdir -p ~/.claude/skills/commit-style

Далі створіть у цій папці SKILL.md з таким змістом:

---
name: commit-style
description: Пише повідомлення коміта у форматі Conventional Commits. Застосовувати, коли просять написати коміт, оформити commit message або описати зміни для git.
---

# Стиль повідомлень коміта

Формат: `<тип>(<область>): <опис>`

Дозволені типи: feat, fix, docs, refactor, test, chore.

Правила:
- опис у наказовій формі, малими літерами, без крапки в кінці;
- перший рядок стислий, без переносів.

Збережіть файл, вийдіть з Claude Code і запустіть його знову.

тримайте перший скіл максимально коротким. Один екран тексту дає передбачуваний результат, і його легко звірити з тим, що Claude насправді зробив.

Як перевірити, що скіл справді спрацював

Дайте запит словами з description: «напиши коміт для цих змін». Якщо скіл підхопився, Claude зазвичай сам згадає його назву у відповіді, а результат прийде у вашому форматі.

Другий спосіб надійніший. Спитайте прямо, які скіли зараз доступні, і Claude перелічить те, що знайшов на старті сесії.

Як написати description, який реально спрацьовує

Формула: що робить, коли застосовувати, тригерні слова

Опис складається з трьох частин. Перша: що скіл робить. Друга: за яких умов його треба брати. Третя: слова, якими користувач формулює таку задачу.

Третя частина важить найбільше, і саме її пропускають. Якщо ви говорите «прибери воду з тексту», а в описі написано «оптимізує стилістику», збігу не буде. Пишіть опис від третьої особи й додавайте ті формулювання, якими ви реально ставите задачу, включно з англійськими варіантами.

Погані й добрі приклади поруч

Як така інструкція виглядає всередині цілком, добре видно на розборі скіла Excel Hygiene.

Скіл не підхопився: діагностика причин

Як подивитися список завантажених скілів

Найпростіше спитати самого Claude: «які скіли тобі зараз доступні?». Він відповість переліком назв і описів, бо саме їх тримає в пам'яті сесії.

Якщо вашого скіла в переліку немає, проблема на рівні файлової системи: не та папка, не та назва файлу або файл збережений без розширення .md.

Debug-режим і що шукати у виводі

Claude Code запускається з докладним логуванням через прапорець --debug. У виводі шукайте рядки про завантаження скілів на старті: там видно, які папки просканував і що в них знайшов.

Якщо вашої папки в логах немає взагалі, шлях неправильний. Якщо папка є, а скіла в ній не видно, перевіряйте фронтматер посимвольно.

Більше за один файл: скрипти, шаблони, довідкові.md та ассети

Скіл росте природно. Спочатку одна інструкція, потім поруч лягає шаблон звіту чи скрипт. Усе це просто лежить у папці скіла поруч із SKILL.md.

Як посилатися на вкладені файли зі SKILL.md

Пишіть відносний шлях від папки скіла прямо в тексті інструкції: «шаблон звіту лежить у templates/report.md», «для конвертації запусти scripts/convert.py». Claude прочитає або запустить файл тоді, коли дійде до цього кроку.

скіл перевірки таблиць може складатися з SKILL.md з порядком дій, файлу checks.md з довгим переліком типів помилок і скрипта scan.py, який проходить книгу й збирає підозрілі клітинки. Сам SKILL.md при цьому короткий: він каже, коли відкривати checks.md.

Скіл, CLAUDE.md, слеш-команда, субагент, MCP-сервер чи плагін: коли що обирати

Коротке правило вибору для кожного випадку

• CLAUDE.md. Те, що діє завжди: стек, заборонені бібліотеки, стиль коду.
• Слеш-команда. Коротка дія на вимогу, яку ви готові щоразу набирати руками.
• Субагент. Довга ізольована робота: пройти весь репозиторій і зібрати звіт.
• MCP-сервер. Доступ до бази, трекера чи внутрішнього API.
• Плагін. Коли набір скілів і команд треба роздати команді одним рухом.

Звідки брати готові скіли

Плагіни й маркетплейси скілів

Claude Code підтримує плагіни: пакети, які приносять скіли, команди й налаштування разом. Плагін ставиться й оновлюється як єдине ціле, тому для команди це найменш болючий шлях.

Git clone у папку скілів, оновлення форкнутого скіла та видалення

Другий спосіб — звичайний git. Клонуйте репозиторій зі скілом у будь-яке зручне місце, а потім скопіюйте потрібну папку скіла в skills. Клонувати одразу всередину skills не варто: у більшості репозиторіїв скіли лежать у підпапках, і Claude їх на такій вкладеності не побачить.

Оновлення форкнутого скіла робиться так само руками: git pull у клоні, потім перенос змін у свою копію. Видалення ще простіше — стерли папку, перезапустили сесію.

Як забрати собі офіційну колекцію скілів Anthropic

Звідки береться ця колекція і що в ній лежить

Anthropic тримає публічний репозиторій за адресою https://github.com/anthropics/skills. Це відкрита колекція, де кожен скіл лежить окремою папкою зі своїм SKILL.md. Читати їх корисно навіть без установки: там видно, як виглядають описи, які пройшли реальне використання.

Що зробити, щоб почати нею користуватися

Склонуйте репозиторій кудись до себе, потім перенесіть у папку скілів ті папки, які вам потрібні:

git clone https://github.com/anthropics/skills ~/anthropic-skills
cp -r ~/anthropic-skills/<назва-скіла> ~/.claude/skills/

На Windows те саме в PowerShell:

Copy-Item -Recurse "$env:USERPROFILE\anthropic-skills\<назва-скіла>" "$env:USERPROFILE\.claude\skills\"

Далі перезапустіть сесію й перевірте перелік доступних скілів.

Чек-лист рев'ю чужого скіла перед установкою

Скіл — це текст, який Claude виконає з вашими правами доступу. Читайте його так само уважно, як читали б скрипт із незнайомого джерела.

Приховані інструкції в тілі файлу та звернення до мережі

Дивіться, чи немає в тілі SKILL.md вказівок, які не стосуються заявленої задачі. Скіл для форматування тексту не має причин просити доступ до .env, читати історію команд або кудись відправляти вміст файлів.

Окремо перевіряйте зовнішні адреси. Рядок, де скіл просить завантажити щось із мережі й одразу це виконати, — привід відмовитися від установки.

Виконувані скрипти, запити доступу до файлів і секретів, обфускований текст

• Скрипти в папці. Відкрийте кожен .py чи .sh руками. Скіл без скриптів перевіряти помітно швидше.
• Шляхи поза проєктом. Звернення до домашнього каталогу, ключів SSH, конфігів хмарних провайдерів.
• Секрети. Прохання «знайди токен» чи «прочитай змінні оточення» без явної потреби для задачі.
• Обфускація. Довгі однорядкові команди й закодований текст, який неможливо прочитати очима.
• Джерело. Чий це репозиторій, скільки в ньому історії змін, що ще там лежить.

Командна робота: скіли в репозиторії

Рев'ю скілів у пул-реквесті й версіонування

Проєктні скіли лежать у git, тому проходять звичайний пул-реквест. Зміна в SKILL.md видно в дифі так само, як зміна в коді, і це найдешевший спосіб контролю.

Тимліду варто домовитися про два правила. Перше: кожен скіл має власника, який відповідає за його description. Друге: правки скілів не змішують в одному пул-реквесті зі змінами коду, інакше рев'ю розповзається на дві різні теми.

Версіонувати скіли окремо не треба, вони версіонуються разом з репозиторієм.

Чи працюють скіли поза Claude Code

Десктоп-застосунок, веб-версія claude.ai та API

Скіли не прив'язані до терміналу. Механіка всюди однакова: короткий опис у переліку, повний текст після спрацювання.

Різниця в тому, звідки береться папка. У Claude Code це .claude/skills на вашому диску. У десктоп-застосунку й веб-версії скіли підключаються через інтерфейс самого застосунку.

якщо ви працюєте переважно з документами, а не з кодом, починати зручніше з десктоп-версії. Як згодувати Claude власні файли, ми розбирали в гайді про Claude Desktop і Projects.

Межі й антипатерни: коли скіл зайвий

Скільки скілів уже забагато

Точного порогу немає. Проблеми починаються тоді, коли описи двох скілів перетинаються: Claude бачить два схожі рядки й обирає непередбачувано.

Конфлікти між скілами й надто балакучий тригер

Найгірший скіл — той, що спрацьовує завжди. Опис на кшталт «допомагає з кодом» перетворює скіл на постійний додаток до промпта, і сенс прогресивного розкриття зникає.

Якщо інструкція вміщається в кілька рядків, їй місце в CLAUDE.md. Якщо ви застосовуєте її раз на місяць і чудово пам'ятаєте момент застосування, вистачить слеш-команди. Скіл виправданий тоді, коли інструкція довга, а момент її застосування ви наперед не знаєте.

Як переконатися, що скіл дав ефект

Порівняння відповіді до і після на одному промпті

Метод простий. Візьміть один типовий запит, виконайте його в сесії без скіла, збережіть відповідь. Потім додайте скіл, перезапустіть сесію і повторіть той самий запит слово в слово.

Якщо різниці немає, причин зазвичай дві: скіл не спрацював (перевіряйте description) або інструкція описує те, що Claude і так робив за замовчуванням. Обидві відповіді має сенс зберегти у файл поруч зі скілом.